Третя ракетка світу Александер Звєрєв поспілкувався з журналістами перед стартом виступів на “Мастерсі” в Цинциннаті
– Цього року ви приїхали на турнір вже в дещо іншому статусі – маючи у своєму активі титул Grand Slam. Як, на вашу думку, ви змінилися після того, як стали чемпіоном турніру Grand Slam?
– Не знаю, чи змінився я, але думаю, що перемога на турнірі Grand Slam додає певної впевненості. Вона також приносить певне відчуття задоволення. Для мене це, звичайно, чудово, але тепер це вже трохи в минулому. Я приїхав сюди з надією добре зіграти й показати хороший результат на харді. Намагаюся підготуватися та повернутися до своєї найкращої форми перед US Open. Саме на цьому я зараз зосереджений.
– Продовжуючи цю тему: вас, напевно, ще не раз про це запитають, але з огляду на те, що Карлоса Алькараса та Янніка Сіннера тут немає, чи відчувається цей турнір якось інакше? Чи відчуваєте ви додаткову відповідальність у тому сенсі, що тепер саме вам потрібно боротися за титул?
– Так, думаю, це трохи змінює ситуацію, особливо відсутність Янніка. Цього року він виграв практично кожен “Мастерс”, на якому грав, але для мене це мало що змінює. Я все одно хочу змагатися з найкращими, хочу грати проти найсильніших. Сподіваюся просто показати свій теніс, зіграти краще, ніж у Канаді, а там побачимо, як далеко мені вдасться пройти на цьому турнірі.
– Ви говорили, що перехід із харду на ґрунт для вас досить складний. А як щодо переходу з трави назад на хард? Для вас це відбувається цілком природно чи також потребує адаптації?
– Ні, це не відбувається природно. Думаю, для мене це також складний перехід, тому що м’яч відскакує значно вище. До того ж раніше я ніколи не грав на траві так довго. Раніше я не встигав настільки звикнути до цього покриття, як цього року. Цього разу я провів на траві майже на два тижні більше, ніж зазвичай, тому, звичайно, потрібна певна адаптація. У Канаді я грав погано й також не дуже добре почувався на корті, тому сподіваюся, що тут зможу зробити крок уперед.
– З огляду на те, що турніри в Канаді та Цинциннаті проходять так близько один до одного перед US Open, чи створює це для гравців певний тиск і необхідність віддавати перевагу одному з цих турнірів?
– Думаю, на жаль, саме до цього й призводять двотижневі турніри. Особливо коли після них відбувається турнір Grand Slam. Якщо ти топгравець і граєш усі ці турніри, то проводиш тут, у Північній Америці, сім тижнів. Це досить тривалий період. Думаю, саме тому вже протягом кількох років багато провідних тенісистів вирішують не грати в Канаді. На жаль, така сумна реальність.
– Як, на вашу думку, це можна виправити?
– Повернути все до того, як було раніше. Все досить просто. Замість того щоб змушувати нас перебувати тут сім тижнів, зробіть обидва “Мастерси” знову однотижневими. Думаю, це просте рішення.
– Щодо провідних гравців: Новак Джокович зараз перебуває в такому становищі, коли може сам обирати, де й коли виступати. Вас досі вражає те, що він здатний робити у своєму віці, коли виходить на корт?
– Так, це неймовірно. Думаю, Новак, якби захотів, міг би без проблем залишатися в топ-5 ще три-чотири роки, або принаймні два-три роки. Якби він грав повний календар і справді поставив собі за мету залишатися в топ-5, він би там залишався, тому що його рівень тенісу просто настільки високий. Звичайно, у певний момент, думаю, він і сам першим це визнає – і він говорив про це на Вімблдоні – стає складно постійно проводити п’ятисетові матчі проти найкращих суперників один за одним.
На мою думку, це абсолютно нормально. Провести на корті п’ять чи п’ять із половиною годин і виграти такий матч – це неймовірне фізичне навантаження. А потім через два дні знову вийти на корт і зіграти проти першої чи другої ракетки світу – думаю, у 39 років це надзвичайно складне завдання. Та й узагалі це було б складно для будь-кого.
– Повертаючись до питання календаря. Якщо повернутися до попереднього формату, організатори турнірів, очевидно, можуть сказати: “У нас зараз є ці додаткові дні, з ними пов’язані додаткові доходи”. Чи були б гравці готові отримувати менше призових заради того, щоб турніри знову стали коротшими? Чи, на вашу думку, це хибна постановка питання?
– Це цікаве питання. Знаєте чому? Тому що ми вже обговорювали це, і турніри зараз, звичайно, витрачають більше грошей, зокрема через перші раунди. Тепер у перших раундах більше матчів, за які потрібно виплачувати призові. Але якщо говорити саме про перемогу на турнірі, то я можу порівняти на власному прикладі. Я виграв “Мастерс” у Римі у 2017 році й, здається, тоді отримав за титул майже мільйон євро. Потім я виграв цей самий турнір через сім років, у 2024 році, й отримав 900 тисяч. Тобто фактично через сім років я отримав менше грошей за перемогу на тому самому турнірі, ніж сім років тому. Тому я не думаю, що у випадку скорочення тривалості турнірів переможець обов’язково отримував би менше грошей.
– Минулого року гравці визнали Цинциннаті найкращим турніром категорії Masters 1000. Як ви думаєте, чому?
– Тому що інфраструктура тут неймовірна. Думаю, з погляду умов цей турнір перетворився з, напевно, одного з найгірших на, можливо, найкращий. У нас є кілька тренажерних залів, достатньо кортів для тренувань, чудові відкриті зони та прекрасне харчування. На мій погляд, зміни, які тут відбулися, просто неймовірні, і чудово бачити, що все це вдалося зробити лише за один рік. Не варто забувати, наскільки швидко все було реалізовано – буквально від одного року до наступного. Тепер цей комплекс просто неймовірний.
– Трохи легше запитання. Через кілька місяців на центральному корті тут облаштують інше тверде покриття, оскільки на стадіоні проводитимуть матчі студентського баскетболу. Що думаєте про проведення баскетбольного турніру на центральному корті? І якби ви могли провести тенісний матч у будь-якому нетрадиційному для тенісу місці, яке б обрали?
– А як вони це зроблять? Дах залишатиметься відкритим? Баскетбол у жовтні? Буде цікаво подивитися, що буде з вітром, тому що на центральному корті дуже вітряно. А взагалі це чудово. Треба використовувати стадіон. Він прекрасний, тому варто проводити на ньому змагання з різних видів спорту. Було б досить сумно, якби він стояв порожнім увесь рік і використовувався лише для тенісу, адже це неймовірний стадіон.
Щодо мене, то я із задоволенням зіграв би тенісний матч, можливо, на «Альянс Арені» в Мюнхені, на стадіоні «Баварії». Я б дуже хотів там зіграти.
– І останнє запитання, знову щодо призових. Звичайно, це більшою мірою стосується турнірів Grand Slam, але на Ролан Гаррос гравці виступили з протестом. На Вімблдоні ця історія фактично не отримала продовження. З наближенням US Open чи є якісь подальші плани щодо цього?
– Я поняття не маю. Я, скажімо так, не є лідером цього руху.
Виступ на “Мастерсі” в Цинциннаті Александер Звєрєв розпочне матчем проти переможця поєдинку між Кемероном Норрі (Велика Британія) та Діно Прижмичем (Хорватія).