У червні 2026 року Росія помітно зменшила частоту масштабних ракетно-дронових атак по Україні, однак це навряд чи свідчить про втрату її ударних можливостей. Про це йдеться у новому аналізі американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначили, що протягом останніх місяців російські війська демонстрували здатність регулярно завдавати масованих ударів із застосуванням сотень безпілотників і ракет. Проте у червні кількість таких атак різко скоротилася, хоча причини цього наразі залишаються незрозумілими.
Як нагадали в ISW, починаючи із середини січня 2026 року російські війська значно активізували кампанію масованих повітряних ударів. Зокрема, у другій половині січня вони тричі застосували понад 300 засобів повітряного нападу за одну атаку. У лютому Росія здійснила шість таких масштабних ударів, у березні – чотири, у квітні – п’ять, а в травні – вже шість.
Таким чином, звернули увагу аналітики, що з січня по травень російські війська зазвичай проводили від одного до трьох великих ударів протягом приблизно одного тижня. Після цього вони на один-два тижні переходили до значно менш інтенсивних атак.
Однак у червні ця схема змінилася. Як відомо, за цей місяць російські війська здійснили лише дві атаки, під час яких використали понад 300 засобів повітряного нападу. Вони відбулися 2 та 15 червня.
Експерти наголошують, що наразі немає однозначного пояснення такого скорочення кількості масштабних ударів. Однією з можливих причин в ISW називають накопичення Росією запасів безпілотників для ще інтенсивніших атак у майбутньому. На думку аналітиків, Кремль може свідомо готуватися до нової хвилі масованих ударів у момент, який сам вважатиме найбільш вигідним, особливо якщо розраховує ще більше виснажити українську систему протиповітряної оборони.
Іншим можливим поясненням може бути зміна підходів до виробництва ударних дронів. Зокрема, Росія може намагатися децентралізувати виробництво безпілотників “Шахед” або переорієнтовувати промисловість на випуск складніших моделей, наприклад безпілотників із реактивними двигунами, виготовлення яких потребує більше часу та ресурсів.