Британський тенісист Артур Фері відповів на запитання журналістів після поразки в півфіналі Вімблдону
114-та ракетка світу Фері, який сенсаційно дійшов до півфіналу трав’яного “мейджора”, не зміг узяти жодного сету в поєдинку проти чемпіона Ролан Гаррос-2026
– Артуре, сьогодні, очевидно, не той результат, якого ви хотіли, але ви, мабуть, задоволені тим, як для вас загалом склався Вімблдон.
– Так, очевидно, це були чудові два тижні для мене. Сьогодні, звісно, було важко, і це все одно поразка. Вона все одно відчувається як поразка і все одно завдає болю. Але загалом це були чудові два тижні.
– При тому, наскільки конкурентно ви грали, чи задоволені ви своїм рівнем? Чи є відчуття, що могли показати більше?
– Сьогодні я добре почувався перед матчем. Але з якоїсь причини не почувався настільки комфортно, як у попередні дні. Частково через суперника і те, як він грав.
– Перший сет у вас був сильним, а другий, можливо, вже не таким. Це могло бути пов’язано з психологією? Чи була якась утома? Як ви можете це пояснити?
– Це просто ще один тенісний матч. У кожному поєдинку є багато підйомів і спадів. Я погано зіграв тай-брейк. Він постійно чинив тиск. У мене не було особливого ритму, було не так багато розіграшів. М’ячі поверталися трохи швидше, ніж у попередні дні, і швидше, ніж я звик. Так, я не був таким різким у роботі ніг і ментально. Проти такого гравця все це дуже швидко накопичується.
– Можете розповісти про Звєрєва і про те, які труднощі він створював для вас сьогодні? Як його рівень виглядав порівняно з іншими суперниками, з якими ви зустрічалися на цьому турнірі?
– Так, сьогодні це точно був крок уперед для мене. Ми знаємо, наскільки добре він може грати. Мені здалося, він дуже добре бив із форхенду. Дійсно потужно.
Це сторона, з якою, можливо, не те щоб у нього є проблеми, але там у нього бувають як дуже хороші дні, так і невдалі. Сьогодні мені здавалося, що он бив із цього боку дуже потужно. Коли віна помилявся, це, схоже, ніяк на нього не впливало. Можливо, все було б трохи інакше, якби я чинив на нього більше тиску в дійсно важливі моменти. Тоді, можливо, з форхенду було б трохи більше помилок. Але так, із цього боку він зіграв дуже добре.
Бекхенд у нього завжди суперстабільний. Так, він просто потужно подає, стабільно потужно, стабільно в районі 135 миль на годину. Його подачу важко читати. У нього немає якихось зон, яким він явно віддає перевагу. Знову ж таки, можливо, відсоток першої подачі у нього знизився б, якби я чинив більше тиску. Але, на мій погляд, він зіграв дуже добре.
– У Мельбурні, коли ви потрапили в основну сітку через кваліфікацію, ви говорили про те, який вплив це може мати на вашу кар’єру. Зараз — ви зіграли в півфіналі турніру Grand Slam і тепер у вас місце в топ-40 світу. Який вплив, на вашу думку, це матиме на вашу кар’єру та життя?
– Так, це точно багато чого змінить. Я зможу грати турніри ATP щонайменше цілий рік, а сподіваюся, й довше. Буде цікаво подивитися — і важливо зрозуміти, — як я впораюся з цими змінами і з усім, що вони принесут: з очікуваннями від самого себе, від публіки, від усіх. Тож так, я вже з нетерпінням на це чекаю. Впоратися з усім цим буде викликом, але я вже це усвідомлюю, а це перший крок.
– Усе відбулося неймовірно швидко: ви майже підніметеся до рівня посіву на турнірах Grand Slam. Чи відчуваєте ви, що це ваше місце? Чи будуть для вас комфортними цей рейтинг і ці очікування?
– Поки не знаю. Усе ще дуже свіжо. У мене ще навіть немає нового рейтингу. Так, точно знадобиться час, щоб до цього звикнути і повністю це перетравити.
Зараз я ментально та фізично втомлений після турніру. Постараюся переконатися, що взяв достатньо часу, щоб перезарядити батареї, а потім знову йти далі й робити все можливе в кожному матчі, який гратиму. Але так, мені здається, я показав це тут. І не тільки тут: за останній рік, после повернення після травми, я грав у теніс дуже високого рівня. Не знаю, чи можу точно назвати якусь цифру, що відповідає моєму рівню, але я безумовно почуваюся комфортно в основних сітках турнірів Grand Slam і вище.
– Не думали звернутися до тих кількох людей, які переживали схожий стрибок, наприклад до Емми [Радукану]?
– Так, так. Перше – це мати поруч хороших людей, які допоможуть мені пройти через цей перехід. Так, Емма або такі хлопці, як Вашеро. Він виконав неймовірну роботу. Він піднявся приблизно з 200-го місця до перемоги на «Мастерсі». І раптом майже здалося, що його базовий рівень змінився за одну ніч. Зараз це, так, виглядає як його повсякденний уровень. У таких хлопців можна спробувати взяти щось із того, що вони зробили, і зробити те саме.
– Я чув, що зараз ви мали бути у відпустці. Виходить, ви пропустили відпустку через вихід до півфіналу Вімблдону?
– Так, я завжди планував відпустку після Вімблдону перед американським відрізком. Взагалі-то сьогодні я мав повертатися з відпустки (посміхається). Очевидно, це зміниться.
Але так, мне точно потрібно трохи часу без тенісу, щоб осмислити все, що сталося за останні два тижні. Трав’яний сезон був хорошим, але довгим і ментально важким. Я радий, що продовжував боротися, продовжував йти далі на цьому турнірі. Кожен матч був новим викликом. Але зараз я візьму трохи часу на відпочинок перед поїздкою до США.
– Куди ви мали поїхати?
– Планував поїхати до Греції з друзями. Побачимо, чи залишається це ще в силі.
– Вони не поїхали без вас?
– Один із моїх друзів поїхав заздалегідь, сподіваючись, що я програю (сміється), щоб я міг до нього приєднатися. Але потім він повернувся через два дні й підтримував мене.
– Ми бачили ваших батьків майже щодня. Ваш колишній тренер прилетів зі Стенфорда. Сьогодні зібралися тисячі людей, і організаторам довелося зупиняти натовп, який прямував до пагорба. Що для вас означає така особиста та суспільна підтримка?
– Так, для мене це нове за ці два тижні – така велика підтримка, стільки вболівальників, стільки підтримки в соцмережах і, як ви сказали, на Henman Hill, Murray Mount – як завгодно це називайте.
Так, до цього мені довелося звикати, якщо я продовжу добре грати, а я сподіваюся, що продовжу. Це приголомшливо. Приголомшливо. Це підштовхує мене грати краще і віддавати максимум на корті.